Тематичні напрями

Коли вкотре чуєш на УЗД «Мені шкода, серцебиття немає» чи переживаєш тихі пологи — це горе після втрати дитини, яке може викликати страх нової вагітності в обох партнерів. Звісно, хтось намагатиметься швидко завагітніти знову, та інші матимуть сумніви щодо своїх репродуктивних планів. Як знайти відповідь на запитання «Чи хочу я ще дітей?» розповідає психологиня й трамватерапевтка студії Love Element Ірина Шевченко.
Коли виникає свідоме бажання мати дітей?
Зазвичай тут поєднуються кілька мотиваційних компонентів:
- Ми почуваємось достатньо самостійними і дорослими, щоб прийняти рішення завагітніти та народити. Це не означає, що нам ніхто не буде допомагати, але ми впевнені в своєму праві обирати напрямок свого життя.
- Маємо ресурси тілесні, душевні і матеріальні. Віримо, що здатні впоратися з викликами, пов’язаними із вагітністю, пологами та вихованням.
- Спираємося на позитивний досвід власних батьків або друзів.
- Відчуваємо цікавість до досвіду бути вагітною і народжувати, маємо сподівання, що все складеться для нас добре.
- І найголовніше — ми прагнемо стосунків з нашою майбутньою дитиною; уявляємо, як будемо любити і радіти її народженню.
Ця мотивація стати батьками може містити сумніви чи тривогу, але добрі сподівання переважатимуть.
Страх, втома і небажання вагітності після втрати дитини

У кожної мами й тата буде власний перелік психологічних та тілесних наслідків через горе втрати дитини, та можна виділити такі:
- Втрата формує інший досвід, ніж той, на який ми сподівалися: хотіти дитину не означає, що ми її легко народимо і все буде добре.
- Можуть з’явитися сумніви у власних силах справлятися з емоційними та фізичними наслідками.
- Наш зв’язок з дитиною руйнується, нам боляче та сумно.
- Можливості впливати на найцінніше обмежені. Це випадки, коли стається щось велике, з чим ми не здатні впоратися.
- Втрата сенсів та переконання «все має бути добре, бо я все зробила правильно», недовіра до власного тіла та медичної системи.
Переживання горя змінює нас особисто. Нам доведеться переглянути уявлення про те, на що ми можемо впливати у своєму житті; власні цінності й переконання, відновлювати довіру та відчуття безпеки. Можуть хитатися наші звичні опори. Щось залишиться стабільним, а щось зміниться тимчасово або назавжди.
«Я не хочу дитину» може означати, що я не хочу не хочу повторення досвіду втрати.
Проживання втрати — це велика душевна праця, що виснажує. І психіка, і тіло можуть сказати «Ні, ми більше не хочемо туди йти». Я з повагою ставлюся до таких рішень. Бо не хотіти повертатися до місця, де було боляче — це природно. Це означає, що ваші внутрішні захисти працюють.
Чи повернеться бажання мати дітей?

Проходячи процес горювання, ми зростаємо, отримуємо досвід, що біль втрати можна прожити. З часом й з піклуванням про себе відновлюється відчуття «я можу» та стверджуються власні цінності. Тоді бажання мати дітей може повернутися. Воно буде відчуватися по-іншому. Можливо, не так піднесено, з більшою тривогою, але й з більшою силою та ясністю.
Та пам’ятайте, у житті є багато інших шляхів. З вами все в порядку, якщо бажання мати дітей не повернеться.
Що робити після втрати дитини, якщо зникло бажання знову бути батьками? Психологічна підтримка
Стан «я не хочу більше дітей» може викликати розгубленість та дезорієнтацію. Доброю самопідтримкою стане:
- Дати собі час, спостерігати за собою із цікавістю, бути чутливою до власних потреб.
- Запитувати себе «що мені цікаво і потрібно?», «куди мені хочеться рухатись, що мене вабить?». У відповідь можуть з’являтися малі речі та дії, що дають ресурс для відновлення.
Звернути увагу на різні сфери свого життя: відновлення здоров’я, творчість, зміна фаху чи місця роботи, нові добрі враження, стосунки з близькими людьми або пошук власної спільноти.
Усе це має право бути не як компенсація «не вийшло тут, то треба, щоб вийшло отут», а як щира цікавість до себе і своїх потреб.
Якщо після втрати вагітності вам складно самотужки розібратися, чи хочете ви знову дітей — зверніться по підтримку до психолога. У студії Love Element працюють фахівці, які вас зрозуміють по-справжньому, адже спеціалізуються на репродуктивній психології.