До всіх статей
Дослідження та аналітика

Втрата вагітності: чому про це варто говорити на роботі?

Втрата вагітності: чому про це варто говорити на роботі?

Уявіть свою колегу. Вона сидить за робочим столом, відповідає на листи, бере участь у нарадах. Здається, все як завжди. Але за її мовчанням може ховатися глибокий біль, про який не заведено говорити в офісі — біль втрати вагітності. Це досвід, який торкається кожної четвертої родини, але залишається невидимим для світу, особливо у професійному середовищі.

У студії репродуктивної психології Love Element ми віримо, що біль хоче бути прожитим, а не прихованим. Робота — це точно не те місце, де людина має одягати маску і вдавати, ніби все гаразд. Саме тому ми починаємо цей цикл матеріалів для компаній а також гайд та лекцію по підтримці та політиках. Ми хочемо стати для вас містком до розуміння цієї делікатної теми і допомогти побудувати корпоративну культуру, де турбота і підтримка є не просто словами, а реальною дією.

Що таке втрата вагітності?

За словами «втрата вагітності» завжди ховається глибоко особиста історія. І щоб ви могли знайти правильні слова та запропонувати доречну підтримку, давайте спершу розберемося в термінах:

Втрата дитини через викидень — це самовільне переривання вагітності до 24 тижня.

Мертвонародження — це втрата дитини після 24 тижня вагітності, але до моменту пологів.

Втрати, пов’язані з медичними рішеннями — коли вагітність переривають через серйозні ускладнення або діагностовані вади розвитку, несумісні з життям.

Позаматкова вагітність — це ситуація, коли вагітність розвивається поза маткою. Таку вагітність, на жаль, доводиться переривати за медичними показаннями.

Також до перинатальних втрат відносяться і неонатальні втрати — смерть дитини у перші 28 днів після народження.

Та що б не стояло за цими медичними визначеннями — це завжди втрата мрії, надій і планів на майбутнє. Досвід, який залишає глибокий шрам у серці жінки та її партнера.

Світ емоцій після втрати

Втрата вагітності — це не просто медичний діагноз. Це глибокий емоційний досвід, що торкається всіх сфер життя. Почуття, які виникають у цей період, є складними та багатогранними.

Емоції жінки

Жінка може відчувати цілу гаму почуттів, і кожне з них є нормальним:

  • Шок і заперечення. Перша реакція часто буває: «Цього не може бути зі мною».
  • Глибокий сум. Відчуття порожнечі та туги за дитиною, яку вона ніколи не триматиме на руках.
  • Провина. «А чи все я зробила правильно?» — це питання, яке може мучити, навіть якщо жодної реальної провини жінки немає.
  • Гнів. Він може бути спрямований на лікарів, на світ, на власне тіло, яке, як їй здається, її підвело.
  • Сором і самотність. Через табуйованість теми жінки часто замовчують свій досвід, боячись осуду чи нерозуміння.
  • Тривога. Страх перед майбутнім, перед новими спробами завагітніти стає постійним супутником.

Почуття партнера

Важливо пам'ятати, що партнер також переживає втрату, хоч і може проявляти це інакше. Чоловіки часто відчувають:

  • Безсилля. Сильне бажання захистити кохану людину і неможливість це зробити.
  • Сум. Вони так само втратили свою дитину та мрії, пов’язані з нею.
  • Необхідність «бути сильним». Суспільство часто очікує від чоловіків стриманості, через що вони можуть приховувати свої справжні емоції, залишаючись із болем наодинці.

Як горе впливає на професійне життя

Повернутися на роботу після втрати — не означає просто знову виконувати свої обов'язки. Це цілий процес адаптації. І звісно, все, що коїться всередині, так чи інакше впливає на роботу. Перше, з чим стикаються жінки, — голова йде обертом. Горе забирає стільки емоційних сил, що на концентрацію, пам'ять чи складні рішення їх просто не лишається. Завдання, які раніше робилися «на автоматі», раптом перетворюються на виклик. І це не про непрофесійність. Це абсолютно нормальна реакція організму на стрес.

Не менш складною є і соціальна частина. Звичний офіс може раптом почати тиснути. Звичайне спілкування, особливо на особисті теми, викликає напругу. Як влучно сказала одна жінка в нашому опитуванні: «найскладніше було показуватись щасливою». Ця потреба приховувати свої справжні почуття вимагає додаткових емоційних ресурсів і може призводити до самоізоляції.

Зрештою, такий досвід змушує все переоцінити. Для когось робота справді стає способом відволіктися. Але багато жінок кажуть, що їхні пріоритети змінюються раз і назавжди.

Я зрозуміла, що найцінніше — це життя, а роботу поставила на 10-ий план, — ділиться інша учасниця. Турбота про себе, своє здоров'я та спокій виходять на перший план.

Зрозуміти ці зміни — це вже половина справи. Це перший крок, щоб запропонувати реальну підтримку, а не залишити людину сам на сам із її викликами.

Як пережити втрату: чому підтримка на на роботі має важливе значення?

Коли в житті співробітника стається криза, компанія опиняється на роздоріжжі. Її реакція в цей момент — мовчання чи дія, байдужість чи співчуття — визначає не просто робочі стосунки, а й саму суть корпоративної культури. Створення атмосфери підтримки після втрати вагітності — це не про формальності. Це про людяність, яка повертається сторицею.

Від визнання болю до побудови довіри

Перше і найважливіше, чого потребує людина в горі — це визнання її втрати. Як показує досвід жінок, найболючішим може стати саме тиша і вдаваність, ніби нічого не трапилось. Коли керівник і команда знаходять у собі сили просто сказати: «Ми співчуваємо твоїй втраті», вони надсилають потужний сигнал: «Ми тебе бачимо. Твій біль має значення. Ти в безпеці». Цей простий крок руйнує стіну самотності та закладає фундамент глибокої довіри, яку неможливо збудувати жодними тимбілдингами. Людина відчуває, що її цінують не лише за результати, а і як особистість.

Практична турбота як інвестиція в добробут

Співчуття на словах — це важливо, та справжня турбота помітна у вчинках. Досвід жінок, які пережили втрату, підказує прості й конкретні кроки: дати оплачувану відпустку, дозволити працювати за гнучким графіком, запропонувати допомогу психолога. Називайте це як завгодно, але це не «пільги». Це необхідна умова, щоб створити для співробітниці безпечне місце для відновлення. Коли компанія дає час на зцілення, вона робить внесок у власне майбутнє. Бо це найкращий спосіб уникнути вигорання співробітника та зберегти в команді вмотивовану людину, яка цю турботу точно не забуде.

Емпатія в команді як запорука здорової атмосфери

А що колеги? Їхня реакція не менш важлива. Коли компанія не пускає все на самоплив, а проводить для команди невелике навчання з коректного спілкування, це змінює атмосферу. Люди починають розуміти, чому фраза «у вас ще будуть діти» ранить, і що просте «як ти?» може підтримати набагато більше. Колектив, який вміє бути чуйним, стає сильнішим. Це допомагає не лише в кризових ситуаціях, а й у звичайній щоденній роботі. 

Кроки до створення простору турботи: з чого почати?

Створення політики підтримки простіше, ніж може здатися. В її основі лежать не складні бюрократичні процедури, а ключові принципи, що базуються на довірі, гнучкості та турботі. Ось практичні напрями, які стануть фундаментом для вашої компанії.

1. Дайте час на відновлення: оплачувана відпустка

Це перший і найважливіший крок. Додаткові дні відпустки після втрати — це не канікули, а життєво необхідний час для фізичного та емоційного відновлення. Надання оплачуваної відпустки дозволяє людині пройти гострий період горя, не турбуючись про фінансові наслідки. Це базовий прояв поваги до її стану та визнання серйозності втрати.

2. Будьте гнучкими: адаптуйте умови роботи

Кожна людина переживає втрату по-своєму. Тому найкраще, що можна зробити, — це просто запитати: «Чим ми можемо тобі допомогти?». Можливо, відповіддю буде прохання попрацювати з дому. Або ж перейти на скорочений день чи тимчасово зменшити навантаження. Коли ви шукаєте рішення разом, ви показуєте, що готові йти назустріч, аби людина змогла поступово повернутися до звичного ритму.

3. Подбайте про фахову психологічну підтримку

Переживати горе наодинці — надзвичайно складно. Професійна психологічна допомога може стати справжнім порятунком на цьому шляху. Подумайте про те, щоб компенсувати кілька сесій з психотерапевтом або впровадити корпоративну програму. У Love Element ми якраз допомагаємо компаніям та їхнім командам проходити через такі складні життєві ситуації.

4. Гарантуйте конфіденційність — це основа довіри

Тільки сама співробітниця вирішує, чи готова вона ділитися своєю історією, з ким і коли. Ваша головна задача — захистити її особистий простір. Інформація про втрату не має поширюватися без її дозволу. Визначте одну контактну особу (наприклад, HR-а чи керівника), щоб уникнути зайвих розпитувань і дати людині відчуття безпеки.

5. Навчайте свою команду емпатії

Самих лише добрих намірів буває замало. Аби уникнути незграбних фраз, які можуть ранити, варто навчати менеджерів і колег. Прості тренінги з етики спілкування допоможуть зрозуміти, як підтримати по-справжньому, а не для галочки. Це створює в колективі атмосферу, де кожен почувається безпечно.

Підтримка співробітників у час втрати — це не просто набір правил чи додатковий пункт у соціальному пакеті. Це прояв ДНК вашої компанії, її справжніх цінностей та культури. Кожен крок, який ви робите для створення безпечного простору, — це цеглинка у побудові мосту між професійним та людяним, що робить вашу команду не просто колективом, а спільнотою.

Не чекайте ідеального моменту, щоб почати цю важливу розмову у вашій компанії. А ми у Love Element готові стати вашим надійним провідником на цьому шляху.

Це лише перший крок. У наступній статті нашого циклу ми перейдемо від «чому це важливо» до «як це зробити», і ви отримаєте детальний посібник зі створення власної політики підтримки.

Отримайте гайд для працедавців та рекомендації по політиках.