Тематичні напрями

Медична травма — це психологічна реакція на стресові або інвазивні досвіди, пов’язані з медичним втручанням. У контексті репродуктивного здоров’я це може включати фізичну або емоційну шкоду, яка виникає під час медичної діагностики, лікування або втручання, пов’язаного з фертильністю, вагітністю чи пологами.
Проблемою не є саме втручання, яке призвело до травматичного досвіду, а його наслідки, такі яквтрата безпеки, контролю або гідності, яку людина відчула під час або після цього досвіду.
Коли найчастіше стається таки травматичний досвід:
- Екстрений кесарів розтин або травматичні пологи
- Болісні або знеособлюючі медичні втручання
- Акушерське насильство (наприклад, втручання без згоди, ігнорування звернень та потреб)
- Проживання досвіду викидня або мертвонародження
- Вимушені або здійснені під тиском медичні рішення (наприклад, гістеректомія, вишкрібання)
- Бути при тямі або під мінімальною седацією під час екстрених процедур
- Тривала госпіталізація або перебування немовляти в реанімації
- Ускладнення при ЕКЗ або побічні ефекти гормональної терапії
- Відсутність безперервності або емпатії в медичному догляді
- Загроза життю
Медична травма в контексті репродуктивного здоров’я може залишити тривалі емоційні та тілесні наслідки — особливо, якщо людина відчувала себе безсилою, знеособленою або не мала контролю над тим, які маніпуляції здійснювалися з її тілом..
Частими наслідками такх травм можуть бути:
- Відчуття втрати суб'єктності
- Втрата довіри до тіла
- Емоційна відстороненість
- Гіпернастороженість: підвищена чутливість до фізичних симптомів або майбутніх втручань
- Сором і самозвинувачення: відчуття поразки
- Соціальна ізоляція: відчуття самотності через страх бути незрозумілою
Це лише деякі із можливих наслідків.
Багато людей описують відчуття відстороненості, труднощі з дотиком або інтимністю, або навіть недовіру до майбутньої медичної допомоги — усе це впливає на самооцінку та якість життя.
«Справа була не тільки в тому, що сталося, а в тому, як це сталося.»
Травматичні медичні втручання можуть призвести до глибоких екзистенційних наслідків, пов’язаних з ідентичністю:
- Відчуття «зламаності» або «меншої жіночності
- Страх
- Сором
- Уникання медичного догляду або подальших обстежень
- Труднощі з поверненням до сексуальності або тілесного контакту
Цей розрив із тілом може посилюватися соціальними наративами щодо очікувань, які у соціумі ставлять перед жінками (наприклад, «виносити до повного терміну», «зачати природним шляхом», «народити вагінально»).
Такі очікування можуть поглиблювати внутрішній сором і заважати зверненню по допомогу або відкритому обговоренню свого досвіду.
При таких досвідах жінки часто навіть не усвідомлюють, що їх стан є наслідком медичної травми і рідко думають про звернення про допомогу. Та психологічна підтримка наслідків медичних травм може позитивно вплинути на якість життя.
Зцілення від репродуктивної медичної травми потребує підходу, що враховує травму, повагу до тіла та повну складність пережитого досвіду.
Є багато терапевтичних підходів, які можуть допомогти у проживанні травматичного досвіду та відновленні довіри до тала, власних кордонів, почуття безпеки.